Второй раз слушал его в Москве. После концерт посерфил по блог-поисковику и откопал этот удивительный пост от украинской почтитательницы таланта шведа. Oч поэтично: “Заплющивши очі і затамувавши подих я слухала вчора в Б1 дуже простого рудого шведа Йохансона. Надзвичайно гармонійне поєднання вокалу та музикального ряду…І при всьому тому він зовсім якийсь домашній, в звичайній білій сорочці вештається по сцені, усміхається, п’є маленькими ковточками каву, розмовляє і щиро радіє квітам…А ще думала про те, що я хочу вивчити англійську заради того, щоб самій розуміти його тексти”. В общем, она выразила то что я никогда бы не смог выразить словами. Никогда, понимаете!? НИКОГДА!
Видео с первого концерта в Икре (01.06.07)